1242 ВС: Гонорар должен учитывать потраченное адвокатом время

ВС: Гонорар должен учитывать потраченное адвокатом время



21.03.2019 17:39

Обязанность доказывания несоизмеримости расходов на предоставление юридической помощи возлагается на сторону, заявляющую ходатайство об их уменьшении. Такое заключение сделал ВС в дополнительном постановлении №910/15944/17, текст которого печатает «Закон и Бизнес».

Верховний Суд

Іменем України

Додаткова постанова

24 січня 2019 року                            м.Київ                              №910/15944/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого — СТРАТІЄНКО Л.В.,

судді: БАРАНЕЦЬ О.М., СЕЛІВАНЕНКО В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Публічного акціонерного товариства «Недиверсифікований закритий венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Інноваційні стратегії» про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції за позовом першого заступника військового прокурора Південного регіону в інтересах держави в особі: Кабінету Міністрів, Міністерства оборони, квартирно-експлуатаційного відділу м.Одеси — до ПАТ «Недиверсифікований закритий венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Інноваційні стратегії», за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача — Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія по управлінню активами «ДАН», про визнання договорів недійсними,

ВСТАНОВИВ:

Постановою ВС від 16.01.2019 касаційну скаргу Міноборони залишено без задоволення, а рішення Господарського суду м.Києва від 9.07.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2018 у справі — без змін.

До прийняття Верховним Судом постанови від 16.01.2019 ПАТ звернулось із заявою про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи в суді касаційної інстанції. У цій заяві відповідач просив солідарно стягнути з позивачів на його користь 65000,00 грн. таких витрат.

17.01.2019, на виконання вимог п.2 ч.8 ст.129 ГПК, відповідач подав до ВС докази, якими підтверджується надання адвокатом відповідачу правничої допомоги в суді касаційної інстанції, зокрема протокол наради адвоката та клієнта, звіт від 17.01.2018 про надання послуг щодо правничої допомоги в цій справі за договором від 15.01.2018 про надання правової допомоги; акт приймання-передачі наданих послуг щодо правничої допомоги від 17.01.2019 до договору; рахунок-фактуру від 17.01.2019.

Вказана заява відповідача про розподіл судових витрат на правничу допомогу за розгляд справи в суді касаційної інстанції (з урахуванням клопотання) обґрунтована складністю цієї справи, а також тим, що адвокатом було виконано великий обсяг робіт. Зокрема, проведено наради з клієнтом щодо погодження тактики захисту та заходів, які вживатимуться ним для захисту інтересів клієнта в суді касаційної інстанції; здійснено вивчення та аналіз касаційної скарги позивача-2 в цій справі (5000,00 грн.); складено й подано відзив на касаційну скаргу позивача-2 обсягом більше ніж 10 стор. (без урахування додатків та реквізитів сторін) (20000,00 грн.); участь адвоката в судовому засіданні у ВС 16.01.2019, де касаційна скарга позивача-2 була залишена без задоволення, а оскаржувані рішення — без змін (20000,00 грн.); гонорар адвоката (20000,00 грн.). Посилається на те, що такі витрати та їх розмір були погоджені сторонами в додатковій угоді до договору.

Читайте также:  Танцы вокруг Киева: Поможет ли Порошенко Виталию Кличко выйти во второй тур выборов мэра

МО подало заперечення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу. У цьому запереченні позивач-2 просив відмовити ПАТ у задоволенні такої заяви.

Заперечення позивача-2 обґрунтовані тим, що з наданих відповідачем до заяви документів не можна зробити висновку про обсяг наданих адвокатом відповідачу послуг у суді касаційної інстанції, яка кількість годин була затрачена цим адвокатом на виконання робіт. На думку позивача-2, питання, які обговорювалися 14.12.2018 між адвокатом і відповідачем, не є складними, а їх вирішення не потребувало значного часу. Підготовка відзиву на касаційну скаргу не потребувала проведення аналізу доказової бази, оскільки касаційна скарга позивача-2 зводилася лише до необґрунтованого застосування судами наслідків позовної давності. Відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що гонорар є розумним і враховує витрачений адвокатом час. Просить урахувати, що стягнення з позивача-2 таких витрат призведе до зменшення відповідних видатків на забезпечення функціонування Збройних сил.

Дослідивши заяву відповідача про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції, врахувавши заперечення МО щодо такого розподілу цих витрат, заслухавши пояснення представників сторін, ВС уважає, що вказану заяву відповідача необхідно задовольнити частково з таких підстав.

Відповідно до ст.30 закону «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

У ст.123 ГПК (у редакції, чинній з 15.12.2017) установлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи.

До витрат, пов’язаних із розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За чч.1, 2 ст.126 ГПК (у редакції, чинній з 15.12.2017), витрати, пов’язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов’язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, установлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Читайте также:  КС указал, что для представительства лица в суде юридическая помощь не обязательна

Згідно з чч.3, 4 ст.126 ГПК для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути сумірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір — обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).

У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються тільки витрати, які мають розумний розмір.

У ч.5 ст.126 ГПК встановлено, що в разі недотримання вимог ч.4 ст.126 ГПК суд за клопотанням іншої сторони може зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов’язок доведення несумірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.6 ст.126 ГПК).

Надання адвокатом відповідачу адвокатських послуг у касаційному суді при розгляді справи підтверджується свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю; ордером на надання правової допомоги; договором про надання правової допомоги та додатковими угодами від 23.11.2018 та від 19.12.2018 до договору, протоколом наради адвоката та клієнта від 14.12.2018; звітом від 17.01.2019 про надання послуг; актом приймання-передачі послуг до договору (в якому зазначено про надання адвокатом відповідачу таких послуг: вивчення та правовий аналіз касаційної скарги у справі вартістю 5000,00 грн.; складання й подання відзиву на касаційну скаргу МО вартістю 20000,00 грн.; участь у судовому засіданні у ВС вартістю 20000,00 грн.; гонорар — 20000,00 грн.). При цьому зазначено, що вартість послуг за цим актом становить 65000,00 грн., які клієнт сплачує адвокатові протягом 30 днів з моменту набрання постановою ВС законної сили у цій справі; рахунком-фактурою з додатками на суму 65000,00 грн.

Читайте также:  Под давлением международных наблюдателей арбитражным управляющим удалось проголосовать за устав

Як убачається з матеріалів справи, адвокат підготував і подав відзив на касаційну скаргу позивача-2 обсягом 12 стор., адвокат брав участь у судовому засіданні 16.01.2019, про що свідчить протокол судового засідання ВС; постановою ВС від 16.01.2019 касаційну скаргу позивача-2 було залишено без задоволення, а оскаржувані останнім рішення — без змін.

Враховуючи вказане, відповідачем згідно з вимогами ст.74 ГПК було доведено надання йому адвокатом вказаних послуг у суді касаційної інстанції.

Однак з огляду на те, що витрати в сумі 65000,00 грн. є несумірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді касаційної інстанції, затраченим ним часом на надання таких послуг (підготовка справи до розгляду в суді касаційної інстанції не вимагала значного обсягу юридичної та технічної роботи, адже адвокат був обізнаний з позицією позивача-2; нормативно-правове регулювання спірних правовідносин не змінювалося), не відповідають критерію реальності витрат, розумності їх розміру, а також тому, що їх стягнення з МО становить надмірний тягар для позивача-2, що суперечить принципу розподілу витрат, ВС дійшов висновку про стягнення з МО на користь відповідача 32500,00 грн. витрат на правничу допомогу в суді касаційної інстанції.

Оскільки з касаційною скаргою на рішення Господарського суду м.Києва від 9.07.2018 та постанову Північного АГС від 13.11.2018 зверталось МО (постановою ВС від 16.01.2019 відмовлено в задоволенні касаційної скарги), а інші позивачі до неї не приєднувалися, не просили її задовольнити, тобто подання й розгляд цієї скарги в суді касаційної інстанції та, відповідно, витрати, пов’язані з її розглядом, були зумовлені саме діями Міноборони, ВС із урахуванням ст.129 ГПК, стягує саме з МО на користь ПАТ 32500,00 грн. витрат на правничу допомогу в суді касаційної інстанції.

Щодо посилань Міноборони в запереченнях на відсутність у матеріалах справи доказів надіслання іншим учасникам справи заяви про розподіл судових витрат на правничу допомогу, то вони є безпідставними та спростовуються матеріалами справи, зокрема описами вкладення в цінний лист ф.107 підтверджується надсилання відповідачем на адресу першого заступника військового прокурора Південного регіону, КМ, Міноборони, квартирно-експлуатаційного відділу м.Одеси, ТОВ «КУА «ДАН» копії відповідної заяви, а також копій доказів, які були подані відповідачем до касаційного суду 17.01.2019.

Керуючись стст.123, 126, 129, 244 ГПК, ВС

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву ПАТ «Недиверсифікований закритий венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Інноваційні стратегії» про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції задовольнити частково.

2. Стягнути з МО на користь ПАТ «Недиверсифікований закритий венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Інноваційні стратегії» 32500,00 грн. витрат на правничу допомогу в суді касаційної інстанції.

3. Доручити Господарському суду м.Києва видати відповідний наказ.

4. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

двадцать − 2 =

наверх