Суд не обязан взимать все расходы на адвоката, если гонорар является несоразмерным — ВС

Суд не обязан взимать все расходы на адвоката, если гонорар является несоразмерным — ВС



19.12.2019 17:17

Суд не обязан присуждать стороне, в интересах которой вынесено решение, все ее расходы на адвоката. Такое заключение сделал ВС в постановлении №905/1795/18, текст которого печатает «Закон и Бизнес».

Верховний Суд

Іменем України

Постанова

24 жовтня 2019 року   м.Київ №905/1795/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого — БАНАСЬКА О.О.,
суддів: БЕНЕДИСЮКА І.М., КАТЕРИНЧУК Л.Й. —

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» на додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.06.2019 у справі за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЛДПРО» до ПАТ «Енергомашспецсталь» про стягнення 606840,32 грн. та за зустрічним позовом ПАТ «Енергомашспецсталь» до ТОВ «ВАЛДПРО» про стягнення пені у розмірі 793168,93 грн.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

1. ТОВ «ВАЛДПРО» звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до ПАТ «Енергомашспецсталь» про стягнення заборгованості за договором поставки у розмірі 606840,32 грн., з яких 537229,44 грн. — сума основного боргу, 47950,31 грн. — пеня, 10262,31 грн. — інфляційні втрати та 11398,26 грн. — 3% річних.

2. Позов обґрунтований неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором поставки №15/909 від 13.12.2017 щодо оплати за поставлений товар, що стало підставою для нарахування пені, інфляційних та 3% річних.

3. 07.11.2018 ПАТ «Енергомашспецсталь» звернулося до Господарського суду Донецької області з зустрічним позовом до ТОВ «ВАЛДПРО» про стягнення 793168,93 грн. пені за несвоєчасну поставку та недопоставку продукції за договором поставки №15/909 від 13.12.2017.

4. Зустрічний позов обґрунтований відповідальністю відповідача за прострочення поставки та недопоставку продукції за договором поставки №15/909 від 13.12.2017.

5. Рішенням Господарського суду Донецької області від 07.02.2019 залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 13.05.2019 у справі №905/1795/18 задоволено частково позов ТОВ «ВАЛДПРО» до ПАТ «Енергомашспецсталь» про стягнення заборгованості у розмірі 606840,32 грн. з яких: 537229,44 грн. — основний борг, 47950,31грн. — пеня, 10262,31 грн. — інфляційні втрати та 11398,26 грн. — 3% річних; задоволено частково позов ПАТ «Енергомашспецсталь» до ТОВ «ВАЛДПРО» про стягнення пені за несвоєчасну поставку та недопоставку продукції в розмірі 793168,93 грн.; стягнуто з ПАТ «Енергомашспецсталь» на користь ТОВ «ВАЛДПРО» суму основного боргу у розмірі 537229,44 грн., 30190,48 грн. — пені, 6197,83 грн. — інфляційних втрат, 10563,22 грн. — 3% річних та 8762,71 грн. — судового збору; відмовлено у задоволенні позову ТОВ «ВАЛДПРО» до ПАТ «Енергомашспецсталь» про стягнення 4063,83 грн. — пені, 4064,48 грн. — інфляційних втрат, 835,04 грн. — 3% річних; відмовлено у задоволенні позову ПАТ «Енергомашспецсталь» до ТОВ «ВАЛДПРО» про стягнення 779472,93 грн. пені.

6. Додатковою постановою Східного апеляційного господарського суду від 10.06.2019 у справі №905/1795/18 частково задоволено заяву ТОВ «ВАЛДПРО» про відшкодування судових витрат в порядку частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Стягнуто з ПАТ «Енергомашспецсталь» на користь ТОВ «ВАЛДПРО» 97128,00 грн. витрат на оплату професійної правничої допомоги.

7. Приймаючи додаткову постанову апеляційна інстанція виходила з того, що надані копії договору про юридичні послуги (надання професійної правничої допомоги) №1417-18-1 від 20.09.2018; рахунку №31386 від 27.03.2019 за надання юридичних послуг; оригінал платіжного доручення №740 від 02.04.2019; копія акта приймання виконаної роботи від 13.05.2019, детальний опис робіт (наданих послуг) та копії посадочних документів в їх сукупності є достатніми доказами на підтвердження наявності підстав для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу.

Обставини справи, установлені судом апеляційної інстанції

8. 20.09.2018 між ТОВ «ВАЛДПРО» та Адвокатським об’єднанням «Юридична фірма «Василь Кісіль і партнери» укладений договір про юридичні послуги (надання професійної правничої допомоги (договір) №1417-18-1, відповідно до умов якого ВКП надає клієнту послуги по проекту, а клієнт оплачує гонорари та відшкодовує ВКП витрати.

9. Відповідно до пункту 3 договору, ВКП представлятиме інтереси Клієнта у господарському суді (в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій) у справі про стягнення з ПАТ «Енергомашспецсталь» заборгованості за договором поставки №15/909 від 13.12.2017 (справа).

10. Пунктом 4 договору сторонами визначено обсяг робіт які надаються за договором, а саме: юридичний аналіз спірних правовідносин; підготовку та узгодження з Клієнтом правової позиції по справі; допомогу у збиранні доказів у справі; підготовку і подачу позову (позовної заява) до суду; підготовку і подачу інших процесуальних документів (відповіді на відзив, заяв, скарг, клопотань, заперечень, письмових пояснень); участь у судових засіданнях в суді першої, апеляційної та касаційної інстанції, в режимі відеоконференції; підготовку звітів щодо результатів судових засідань, подальших дій.

Сума гонорару за супроводження справи в господарському суді становить суму у гривні, еквіваленту 10 тис. дол. США, без ПДВ: перша інстанція 5 тис. дол. США, апеляційна інстанція 3 тис. дол. США, касаційна інстанція 2 тис. дол. США.

11. Сума гонорару за кожну інстанцію сплачується Клієнтом авансом шляхом 100% передоплати на підставі виставленого ВКП рахунку. Оплата здійснюється у гривнях. ПДВ нараховується і сплачується додатково. Клієнт погоджується додатково відшкодовувати ВКП витрати на відрядження, пов’язані зі справою Клієнта (п.5 договору).

12. 27.03.2019 Адвокатським об’єднанням «Юридична фірма «Василь Кісіль і партнери» виставлено ТОВ «ВАЛДПРО» рахунок №31386 на передплату за надання юридичних послуг у сумі 97128,00 грн.

13. Відповідно до платіжного доручення №740 від 02.04.2019 ТОВ «ВАЛДПРО» перерахувало на розрахунковий рахунок Адвокатського об’єднання «Юридична фірма «Василь Кісіль і партнери» суму у розмірі 97128,00 грн. з призначенням платежу: передплата за надання юридичних послуг згідно з рахунком №31386 від 27.03.2019 в т.ч ПДВ.

14. Представником позивача за первісним позовом ТОВ «ВАЛДПРО» в суді апеляційної інстанції був адвокат АО «Юридична фірма Василь Кісіль і партнери» Свідло Є. В., відомості про якого розміщені в Єдиному реєстрі адвокатів України, що також підтверджується свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю №000079 від 15.12.2017, який діяв на підставі ордеру серії КВ №214477 від 25.03.2019 на надання правової допомоги.

15. Згідно з детальним описом робіт (наданих послуг), який є додатком до акта приймання виконаної роботи з юридичного обслуговування ТОВ «ВАЛДПРО» від 13.05.2019 сума, заявлена позивачем до стягнення з відповідача, складається з:

Читайте также:  Гурт Антитіла представив перший вініл у своїй дискографії

— вивчення апеляційної скарги, юридичний аналіз підстав скасування рішення суду першої інстанції 3 год;

— телефонні переговори, листування клієнтів стосовно апеляційної скарги 0,5 год;

— підготовка відзиву на апеляційну скаргу, документів до відзиву 4 год;

— телефонні переговори, електронне листування з клієнтом щодо подачі відзиву на апеляційну скаргу 0,5 год;

— підготовка до судового засідання у справі 2 год;

— відрядження в м. Харків; візит в Східний апеляційний господарський суд, участь у судовому засіданні у справі 8 год;

— тел. дзвінок клієнту стосовно результатів судового засідання у справі — 0,5 год;

— підготовка клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції 0,25 год;

— підготовка до судового засідання у справі 2 год;

— візит в Оболонський районний суд міста Києва, участь у судовому засіданні у справі 3 год;

— тел. дзвінок клієнту стосовно результатів судового засідання у справі 0,5 год;

— підготовка заяви про розподіл судових витрат 0,5 год.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

16. Не погоджуючись з додатковою постановою апеляційної інстанції від 10.06.2019 ПАТ «Енергомашспецсталь» звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою з вимогою її скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні заяви ТОВ «ВАЛДПРО» про розподіл судових витрат у повному обсязі <…>.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи ПАТ «Енергомашспецсталь»

27. В обґрунтування доводів касаційної скарги, скаржник посилається на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, зазначаючи, зокрема, таке:

— ТОВ «ВАЛДПРО» не надано суду доказів укладення договору про надання юридичних послуг при розгляді позову ПАТ «Енергомашспецсталь» до ТОВ «ВАЛДПРО»;

— у матеріалах справи відсутні докази того, що АО «ЮФ «Василь Кісіль і Партнери» призначено адвоката Свідло Є. В. для захисту інтересів ТОВ «ВАЛДПРО»;

— договори №1417-18 від 20.09.2018 та №1417-18-1 від 20.09.2018 не можуть свідчити про надання професійної правничої допомоги при розгляді позову про стягнення штрафних санкцій за прострочку поставки товару;

— у договорах №1417-18 від 20.09.2018, №1417-18-1 від 20.09.2018 та у заяві про розподіл судових витрат відсутній детальний опис робіт виконаних адвокатом, їх вартість, порядок перерахунку у гривневий еквівалент;

— сума судових витрат не є співмірною та розумною. При подачі заяви про розподіл судових витрат порушено частину 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України;

— ТОВ «ВАЛДПРО» не подало доказів надання юридичних послуг при розгляді позову ПАТ «Енергомашспецсталь» до ТОВ «ВАЛДПРО».

Доводи ТОВ «ВАЛДПРО»

28. Заперечуючи проти вимог та доводів скаржника ТОВ «ВАЛДПРО» посилається на те, що відповідно до положень статей 126 та 129 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу адвоката підтверджуються необхідними доказами, що містять повну та достатню інформацію щодо виконання договірних зобов’язань та деталізують виконані роботи (надані послуги) адвокатом <…>.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

33. За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги — це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об’єднання) зобов’язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов’язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

34. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

35. Разом із тим згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов’язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

36. Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

37. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу ).

38. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

39. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): — подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв’язку з розглядом справи; — зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

40. Згідно зі статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов’язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов’язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Читайте также:  За 76 вакансий в местных спецсудах поборются 233 резервиста

41. Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов’язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов’язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

42. Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв’язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п’яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

43. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

44. Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

45. У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов’язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

46. У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

47. Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

48. Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов’язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

49. При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

50. Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

51. Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

52. При цьому, обов’язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

53. Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Читайте также:  Яичная диета: минус 20 кг за месяц

54. У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов’язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв’язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

55. Аналогічна правова позиція викладена у постанові об’єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 3.10.2019 у справі №922/445/19.

56. Як убачається із матеріалів справи відповідач за первісним позовом під час розгляду справи апеляційним господарським судом заперечував проти стягнення із нього витрат на професійну правничу допомогу посилаючись, зокрема, на їх неспівмірність.

57. Водночас, як свідчить зміст оскаржуваної додаткової постанови апеляційної інстанції, питання щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу вирішено без урахування заперечень відповідача за первісним позовом.

58. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір — обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).

59. У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

60. Тобто, суд зобов’язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також — чи була їх сума обґрунтованою.

61. Суд не зобов’язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

62. Так, відповідно до статті 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов’язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

63. Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

64. Однак, апеляційний суд за наявності заперечень іншої сторони щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу дійшов помилкового висновку, що розумним розміром витрат на послуги адвоката у даному випадку є сума 97128,00 грн., адже зазначена сума витрат на професійну правничу допомогу є неспівмірною з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи зважаючи на складність справи, обсяг наданих адвокатських послуг з урахуванням часу здійснення представництва у суді (участь у 2 судових засіданнях, з них — 1 у режимі відеоконференції та подання відзиву на апеляційну скаргу, який за своїм змістом подібний відзиву поданому під час розгляду справи в суді першої інстанції тощо).

65. Крім того, оцінка дій, що полягали у вивченні апеляційної скарги, юридичному аналізі підстав скасування рішення суду першої інстанції, підготовці до судового засідання, відзиву на апеляційну скаргу, клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, заяви про розподіл судовий витрат не відповідає критеріям обґрунтованості та пропорційності до предмета спору з урахуванням ціни позову у розумінні приписів частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України з огляду на вимоги, які ставляться до адвоката, а саме, наявності у такої особи повної вищої юридичної освіти, стажу роботи в галузі права, у зв’язку з чим такі дії не вимагали значного обсягу юридичної і технічної роботи.

66. Зважаючи на викладене вище та приймаючи до уваги те, що стягнення з відповідача за первісним позовом витрат у заявленій сумі (97128,00) буде суперечити принципу розподілу таких витрат, ВС у складі колегії суддів КГС дійшов висновку про необхідність скасування додаткової постанови суду апеляційної інстанції та прийняття рішення про відмову ТОВ «ВАЛДПРО», у відшкодуванні понесених нею на професійну правничу допомогу витрат частково в розмірі 67128,00 грн., та відповідно не покладання таких витрат у відповідній частині на ПАТ «Енергомашспецсталь» з покладанням на останнє обов’язку по відшкодуванню 30000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі викладеного та керуючись статтями 126, 129, 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317, 326 Господарського процесуального кодексу України, ВС

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ПАТ «Енергомашспецсталь» задовольнити частково.

2. Додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.06.2019 скасувати в частині часткового задоволення заяви ТОВ «ВАЛДПРО» про відшкодування судових витрат.

3. Заяву ТОВ «ВАЛДПРО» про відшкодування судових витрат задовольнити частково.

4. Стягнути з ПАТ «Енергомашспецсталь» на користь ТОВ «ВАЛДПРО» витрати на оплату професійної правничої допомоги в сумі 30000,00 грн.

5. Доручити Господарському суду Донецької області видати відповідний судовий наказ.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

2 × три =

наверх