Председателю ВС предлагают возглавить всю судебную власть, чтобы не допустить ее капитуляции

Председателю ВС предлагают возглавить всю судебную власть, чтобы не допустить ее капитуляции



Председателю ВС предлагают возглавить всю судебную власть, чтобы не допустить ее капитуляции

Вероника ВОЛИК

Ситуация с законопроектом №1008 понятная: к стейкхолдерам не прислушивались, и им это не понравилось. И хоть большинство парламентариев пока не поддержали предлагаемую реформу, это не значит, что так будет и завтра. Поэтому судьи и представители судейского управления еще раз выступили против так называемых чисток в системе.

А як же «венеціанці»?

Минулого пленарного тижня законопроект «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування», проти якого активно виступили правники на чолі із головою Верховного Суду Валентиною Данішевською, так і не розглядали. Проте голова Комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності Денис Монастирський повідомив, що його долю вирішуватимуть наступного тижня. Втім, так само нічим закінчилося засідання ВР 15 жовтня, коли знову мали розглядати проект. І хоча його повторно не обговорювали у профільному Комітеті з питань правової політики, головні правники країни продовжили критику проекту на зустрічі в Асоціації правників України.

Першою новиною стало те, що запит з приводу розгляду проекту №1008 Венеціанською комісією було схвалено, тому Страсбург готуватиме щодо нього свою рецензію. Проте, якщо це відбудеться у визначені строки, висновок буде запізнілим і згодиться лише Конституційному Суду, до якого, швидше за все, оскаржуватимуть реформаторський закон. Та й навіщо чекати думки іноземних експертів, якщо свої давно розклали все по полицях.

Розпущений суд

По суті, найвищій інстанції потрібно небагато: щоб їй пояснили законодавчі ініціативи та дали можливість запропонувати альтернативу. При цьому Голова ВС зауважила, що прихід нової влади не є приводом для розпуску суддів.

Її колеги з Касаційного господарського суду та Великої палати ВС Ганна Вронська та Олександра Яновська зосередили увагу на системі стримувань і противаг, пожиттєвості призначення суддів та цілковитій невідповідності проекту міжнародним стандартам. Звичайно, скорочення обурює їх найбільше. Г.Вронська наголосила, що процедура нового відбору «верховників» досі невідома, утім, вважає, що вона не буде публічною. Проте якби так завзято вони протестували проти ліквідації вищих спеціалізованих судів та Верховного Суду України, то й не було б прецеденту для нової влади, аби повторити трюк попередніх реформаторів.

Читайте также:  Доллар на межбанке 25 октября взял новую высоту

Комісійно-радна рецензія

Член Вищої ради правосуддя Ігор Фомін, якого призначили на Всеукраїнській конференції прокурорів, вважає, що Рада працює нормально і ніхто не вказує їй на помилки.

Нового порядку формування Вищої кваліфікаційної комісії суддів він також не підтримує. Адже на ваги поставлено 3-х членів громадської ради міжнародних експертів проти 50000 адвокатів, які також делегують своїх колег до комісії.

Розглядаючи дисциплінарні скарги на суддів, І.Фомін не бачить підстав для перезавантаження врядування. Зокрема, додає: судова влада у роботу законодавчої не втручається. Він не розуміє, чому остання вирішує, скільки має отримувати суддя і як зробити правосуддя кращим. Також делегат від прокурорів переконаний, що звільнити як члена Ради, так і члена комісії можуть лише суб’єкти призначення. Щоправда, чомусь такі питання не виникали, коли у 2014-му і членів Вищої ради юстиції, і весь склад ВККС одним законом позбавили повноважень.

Голова комісії Сергій Козьяков вбачає, що за проектом №1008 ховається відома схема: «блискавичне подання —блискавичне прийняття».

У випадку цієї реформи перцю підсипають сумнівні соціологічні опитування, зауважив очільник комісії. Адже згідно з анкетуванням, яке він наводив як приклад, 50% громадян довіряють Вищому антикорупційному суду, який ще не розглянув жодної справи. Проте прихильники реформи з-поміж представників громадськості оперують даними опитувань громадян, які не є відвідувачами суду, а отже, не можуть об’єктивно визначати ступінь довіри.

С.Козьяков також підтримав колег з ВРП, висловившись із приводу анонімних звернень, які всі правники дружно розпізнали у проекті. Утім, ч.1 ст.42 проекту №1008 передбачає, що дисциплінарне провадження може розпочинатись після самостійного виявлення членами ВРП з будь-якого джерела даних, що можуть свідчити про вчинення суддею дисциплінарного проступку.

Читайте также:  Дима Билан в третий раз собрался на "Евровидение": подробности

Голова ВККС уже спрогнозував появу не надто доброчесних фірм, які зароблятимуть, відповідно, не надто доброчесні гроші на написанні фейкових скарг до Ради без імені та підпису.

Обговорили й потенційну економію на судовій владі у зв’язку із прийняттям проекту. Зі свого боку С.Козьяков зауважив, що вже на початку відбору до комісії потрібно буде залучати членів громадської ради міжнародних експертів, а це потягне бюджет донизу, адже їхні послуги, за рішенням Уряду, оплачуються на рівні винагороди судді ВС, додатково держава має компенсувати витрати на проживання та переїзди.

Щоправда, не згадав про існування протоколу про співпрацю між Міжнародною організацією права розвитку (IDLO), ВККС та ДСАУ, за яким організаційно-технічне забезпечення діяльності ГРМЕ із березня цього року здійснюється коштом цих самих донорів. Та й скільки буде тієї роботи, якщо із кандидатами до ВАКС експерти впоралися більш ніж за 2 місяці, а на їхнє утримання тоді витратили близько 3 млн грн.?!

Єдиний позитив законопроекту, який згадав голова Ради суддів Богдан Моніч, — вирівняння суддівських винагород, якого очільники системи правосуддя, як вони самі зазначили, дуже довго добивались. Утім, навіть звільнення 100 суддів ВС не перекриє цих додаткових витрат.

Закони приймаються — проблеми залишаються?

Усі правники в один голос запитували: які положення реформаторського закону працюватимуть на покращення ситуації? Її незручність в основному вбачають у тому, що перша та апеляційна інстанції втрачають кадри. Тому стейкхолдерам більше імпонує стара реформа, яка має втамувати кадровий голод. Мабуть, старі пропозиції просто не встигли імплементувати в систему.

При цьому суддя Касаційного адміністративного суду Володимир Кравчук зауважив, що саме парламент визначає правила гри, а судова влада залишиться на своєму місці тільки тоді, коли непорушними залишаться Конституційний Суд та ВРП.

Читайте также:  Золото дешевеет 29 октября на ослаблении торговых рисков

У пошуках виходу з реформаторських лещат правники подискутували про законодавчу ініціативу для органів правосуддя. Проте в результаті погодилися, що зиску з неї не буде. А от що дійсно може закріпити позиції судової влади — це її лідер. Як такого очільника усіх володарів мантій ні закон, ні самоврядна традиція не передбачають. Правники у переважній більшості схилялись до того, що найкращою кандидатурою на цей високий пост є В.Данішевська. Утім, сама вона вважає, що на чолі системи має стояти орган, а не посадовець, тобто ВРП.

Отже, плани лідери судової системи спрямували на зміцнення власної незалежності. При цьому атмосфера панувала якщо не войовнича, то категорична. І якщо судовий штаб упевнений, що йому необхідне порозуміння із виконавчою владою, то позиція законодавчої влади незрозуміла. Надто сильну конфронтацію викликала прийдешня реформа.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

четыре × один =

наверх