Отказ в изменении фамилии в документах является основанием для обращения в ЕСПЧ

Отказ в изменении фамилии в документах является основанием для обращения в ЕСПЧ



Отказ в изменении фамилии в документах является основанием для обращения в ЕСПЧ

АННА ЛЫНДИНА

Одно дело — получить новую фамилию, например после вступления в брак, и предъявлять свидетельство там, где попросят. И совсем другое — невозможность избавиться от ненавистной фамилии, которая просто мешает жить.

Міни зміни

Заявник у справі «P.R. v. Austria» закінчив престижний вуз — Грацький університет ім. Карла-Франца — за спеціальністю, з якою жарти погані, — юриста.

Через 13 років він вирішив змінити ім’я у зв’язку з дискримінацією, спричиненою його східним походженням. Віденський муніципалітет нічого проти не мав і задовольнив клопотання, спираючись на закон «Про внесення змін до імені». От тільки обґрунтування як такого рішення не містило. До того ж суто формально власник нового імені перестав бути… юристом.

Дотримуючись усіх правил, він подав офіційний запит в альма-матер про видачу диплома з виправленим прізвищем, додавши до нього рішення Віденського муніципалітету від 12.02.2010. Лише через півроку його питання вирішили, щоправда негативно — клопотання відхилили. Ректор університету постановив, що не було жодних законних підстав для видання нового документа.

Заявникові присвоїли науковий ступінь, але згідно з відповідними правилами вузу наступна зміна прізвища не мала зворотної сили. Адже ступінь він отримав у вигляді повідомлення про присудження, тож, якщо документ видати вдруге, це означатиме повторне присудження одного й того самого ступеня тій самій людині.

Заявник поскаржився на незрозуміле рішення й отримав нову відповідь — уже від сенату університету. Той постановив, що право на отримання наукового ступеня пов’язане з людиною, тому подальша зміна імені не впливає на це право. Отже, рішення муніципалітету не покладало на університет обов’язку внести зміни до диплома.

Читайте также:  НПУ и АЮУ намерены вместе развивать юридическую профессию

Проблему чоловік також намагався розв’язати в Конституційному суді. Він стверджував, що відмова внести поправки до диплома або видати інший з новим прізвищем порушує його права відповідно до ст.8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Крім того, були вагомі причини для того, щоб піти на такий крок, оскільки в минулому заявник часто страждав через етнічне походження. Надалі ж він не міг надати диплом потенційному роботодавцю без розкриття свого колишнього прізвища. Найцікавіше не те, що КС Австрії відмовився займатися скаргою заявника, а те, чому він так учинив. «Ні» сказали тому, що справа, на погляд органу конституційної юрисдикції, була «малоуспішною».

Нове ім’я — новий диплом

У заяві до Європейського суду з прав людини чоловік наполягав на тому, що відмова видати новий диплом мала серйозні наслідки для його професійного й особистого життя в економічній та соціальній сфері.

Представники уряду наголошували на тому, що, навіть якщо мало місце втручання в права громадянина, воно було необхідним і пропорційним. До того ж наукового ступеня в заявника ніхто не відбирав, він міг довести факт наявності диплома за допомогою рішення муніципалітету.

Мотивуючи своє рішення, ЄСПЛ констатував, що даний випадок торкнувся дуже специфічного аспекту приватного життя заявника. Незважаючи на те що не можна стверджувати про пригнічення фундаментальних цінностей приватного життя, вплив відсутності нового або зміненого диплома на заявника має важливе значення.

Справа не стосувалася присудження наукового ступеня, лише поправок щодо імені. У Страсбурзі так і не зрозуміли, як видання зміненого диплома або його дубліката з новим прізвищем могла негативно вплинути на надійність такого документа або на присудження самого ступеня.

Читайте также:  В ГБР набирают работников в оперативные подразделения

Суд урахував і ту обставину, що такі заходи могли потягнути за собою певне адміністративне навантаження. Утім, це не мало слугувати підставою для безумовної відмови в проханні заявника. Натомість позиція університету основувалася виключно на формальних міркуваннях і не враховувала причин, наведених заявником.

Таким чином, ЄСПЛ установив, що держава не виконала свого зобов’язання щодо забезпечення права на повагу до приватного життя заявника, коли не видала йому нового диплома. Тож потерпілий, крім підтвердження порушення ст.8 конвенції, отримає ще й €1000 як компенсацію за моральну шкоду.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

20 − четырнадцать =

наверх