Договор финансового лизинга подлежит нотариальному удостоверению — ВС

Договор финансового лизинга подлежит нотариальному удостоверению — ВС



22.11.2019 15:52

Договор финансового лизинга, содержащий элементы договора найма транспортного средства при участии физического лица, должен быть нотариально удостоверен. Такое заключение сделал ВС в постановлении №362/4088/16-ц, текст которого печатает «Закон и Бизнес».

Верховний Суд

Іменем України

Постанова

18 вересня 2019 року                        м.Київ                              №362/4088/16-ц

Верховний Суд у складі колегії суддів другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого — КРАТА В.І.
суддів: АНТОНЕНКО Н.О., ДУНДАР І.О., КРАСНОЩОКОВА Є.В., РУСИНЧУКА М.М. (суддя-доповідач) —

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше лізинг Україна» на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 17.01.2017 та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 15.06.2017. 

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2016 року Особа 1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Порше лізинг Україна», в якому просив припинити право власності на транспортний засіб і визнати право власності.

На обґрунтування позовних вимог зазначив, що 15.10.2013 між ним і ТОВ «Порше лізинг Україна» укладено договір про фінансовий лізинг, відповідно до умов якого відповідач зобов’язувався передати в розпорядження Особи 1 об’єкт лізингу — транспортний засіб VW Passat B7 2.0 ITDI, 2013 року виробництва, а позивач — сплатити $44000,00.

Позивач стверджував, що він свої зобов’язання виконав у повному обсязі, однак ТОВ «Порше лізинг Україна» відмовляється вчиняти будь-які дії, передбачені в п.4.2 умов зазначеного договору, які спрямовані на передачу позивачеві права власності на об’єкт лізингу.

З огляду на викладене просив припинити право власності ТОВ «Порше лізинг Україна» та визнати за Особою 1 право власності на зазначений об’єкт лізингу.

Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Васильківського міськрайсуду від 17.01.2017 позов задоволено.

Визнано за Особою 1 право власності на об’єкт лізингу, а саме — на транспортний засіб VW Passat B7 2.0 ITDI, 2013 року виробництва. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою АСКО від 15.06.2017 рішення Васильківського міськрайсуду від 17.01.2017 залишено без змін.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку про виконання позивачем умов договору в частині повної грошової виплати об’єкта лізингу, а тому відповідно до умов договору про фінансовий лізинг до позивача має перейти право власності на об’єкт лізингу — транспортний засіб VW Passat B7 2.0 ITDI.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Читайте также:  Оператор «М.С.Л.» выступил против законопроекта об азартных играх

У червні 2017 року до суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга ТОВ «Порше лізинг Україна», в якій скаржник, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції <…>.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ТОВ «Порше лізинг Україна» мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не врахували факту розірвання договору про фінансовий лізинг скаржником ще в березні 2015 року внаслідок його відмови від договору у зв’язку з невиконання позивачем узятих на себе зобов’язань. Позивач не надав суду жодних доказів, які би підтверджували виконання ним зобов’язань за договором про фінансовий лізинг від 15.10.2013 в повному обсязі. Крім того, суди попередніх інстанцій дали неправильну оцінку встановленим рішенням АСКО від 26.05.2016 у справі №362/7003/15-ц обставинам, оскільки на час розгляду справи позивач погасив лише прострочену заборгованість.

Відзив на касаційну скаргу

У вересні 2019 року від позивача на адресу суду касаційної інстанції надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому Особа 1 зазначив, що рішення судів попередніх інстанцій є законними й обґрунтованими, а тому скасуванню не підлягають. Крім того, позивач повідомив, що рішенням АСКО від 26.05.2016 у цивільній справі №362/7003/15-ц, яке має преюдиціальне значення, установлено факт виконання ним зобов’язань за договором лізингу. Особа 1 звертає увагу на те, що ТОВ «Порше лізинг Україна» не надано суду жодних належних доказів направлення позивачу 18.03.2015 вимоги про сплату заборгованості за договором, повернення об’єкта лізингу та повідомлення про відмову від договору в односторонньому порядку.

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги.

Суди попередніх інстанцій встановили, що 15.10.2013 між Особою 1 та ТОВ «Порше лізинг Україна» було укладено договір про фінансовий лізинг, за умовами якого товариство зобов’язалося передати позивачу в розпорядження транспортний засіб марки VW Passat B7 2.0 ITDI, а лізингоодержувач зобов’язався прийняти об’єкт лізингу та сплатити суму покриття витрат та зробити лізингові платежі на загальну суму, що становить еквівалент $35200, не враховуючи авансового платежу на суму, що становить еквівалент $8800. Згідно з договором вартість об’єкта лізингу становить 360404,00 грн., яка еквівалентна на час укладення договору $44000,00.

Читайте также:  Андрей Данилко намекнул, что поедет спасать Украину на "Евровидении — 2019"

18.03.2015 ТОВ «Порше лізинг Україна» направлено позивачу вимогу про сплату заборгованості за договором, повернення об’єкта лізингу та повідомлення про відмову від договору в односторонньому порядку.

Відповідно до п.4.2 договору про фінансовий лізинг право власності на предмет лізингу переходить до лізингоодержувача після повного виконання умов договору.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку про виконання позивачем умов договору в частині повної грошової виплати об’єкта лізингу, а тому відповідно до умов договору про фінансовий лізинг до позивача має перейти право власності на об’єкт лізингу — транспортний засіб VW Passat B7 2.0 ITDI.

При цьому суди послались як на таке, що має преюдиціальне значення, на рішення АСКО від 26.05.2016 у цивільній справі №362/7003/15-ц за позовом ТОВ «Порше лізинг Україна» до Особи 1, Особи 2 про стягнення заборгованості та збитків, де встановлено, що зобов’язання за договором лізингу виконано позивачем в повному обсязі, залишкова вартість об’єкта лізингу становить $0,00.

Однак висновки судів попередніх інстанцій є помилковими з огляду на таке.

Відносини, що виникають у зв’язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями ЦК про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, законом «Про фінансовий лізинг».

Згідно із ч.2 ст.1 закону «Про фінансовий лізинг» за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов’язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її в користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Договір фінансового лізингу за своєю правовою природою є змішаним і містить елементи договорів оренди (найму) та купівлі-продажу транспортного засобу, що випливає зі змісту договору відповідно до ст.628 Цивільного кодексу.

У ч.2 ст.806 ЦК передбачено, що до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, установлених у цьому параграфі та законі. До відносин, пов’язаних із лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж і положення про договір поставки, якщо іншого не встановлено законом.

Відповідно до ст.799 ЦК, дія якої поширюється спірні відносини, договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню. Звідси випливає, що й договір фінансового лізингу, який містить елементи договору найму транспортного засобу за участю фізособи, повинен бути нотаріально посвідченим

Відповідно до ч.1 ст.220 ЦК у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Читайте также:  "Пара должна жить в своей Вселенной": Open Kids заговорили про любовь (ЭКСКЛЮЗИВ)

Оскільки укладений між сторонами договір фінансового лізингу не посвідчений нотаріально, він є недійсним у силу вказівки про це в законі (нікчемний правочин).

Такі висновки узгоджуються з висновками Верховного Суду України, викладеними в постановах від 19.10.2016 у справі №6-1551цс16, від 22.11.2017 у справі №6-428цс17, та висновками ВС, що містяться в постанові від 24.10.2018 у справі №755/6287/16-ц.

Недійсний (нікчемний) правочин є недійсним з моменту його вчинення, він не створює юридичних наслідків (не призводить до виникнення в сторін такого правочину прав і обов’язків), крім тих, що пов’язані з його недійсністю (ч.1 ст.216, ч.1 ст.236 ЦК).

За таких обставин відсутні підстави для надання юридичної оцінки окремим пунктам договору на предмет їх виконання сторонами.

Оскільки позовні вимоги Особи 1 ґрунтуються на умовах зазначеного договору фінансового лізингу, який є недійсним, тобто таким, що не призвів до виникнення в позивача права вимагати визнання права власності на спірний автомобіль, який є предметом вказаного договору, у задоволенні цих вимог належить відмовити.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до чч.1, 4 ст.412 ЦПК підставами для скасування судових рішень повністю або частково й ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Оскільки суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову Особи 1 до ТОВ «Порше лізинг Україна» про припинення права власності на транспортний засіб і визнання права власності.

Керуючись стст.400, 409, 412, 416 ЦПК, ВС

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ТОВ «Порше лізинг Україна» задовольнити частково.

Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 17.01.2017 та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 15.06.2017 скасувати та ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову Особи 1 до ТОВ «Порше лізинг Україна» про припинення права власності на транспортний засіб та визнання права власності відмовити.

З моменту прийняття цієї постанови скасовані рішення Васильківського міськрайсуду від 17.01.2017 та ухвала АСКО від 15.06.2017 втрачають законну силу.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.  

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

1 + 5 =

наверх